Виготовлення книжок
Книжка уперше з’явилась у звичному для нас вигляді у Стародавньому Римі, вона проявила себе як надійний спосіб зберігання та передачі тексту і зображень. Із винайденням набірного шрифту ілюстративний та дизайнерський внесок митців перейшов у сферу масового продукту, а це, своєю чергою, відкрило мистецькі твори для нових реципієнтів і контекстів.
Книжки складаються з прямокутних аркушів, зшитих докупи і захищених обкладинкою. Тверді й компактні, вони були легко впізнавані на полицях, до того ж, користуватися ними було значно зручніше, ніж сувоями папірусу чи стосами глиняних або воскових таблиць. Книжки однаково добре пасували для читання наодинці та колективного засвоєння, вони стали засадничим фактором у поширенні християнства, яке зародилося на компіляції розрізнених текстів, що склали Біблію — від грецького слова biblos, тобто «книжка».
Середньовічні видання Біблії, Псалтиря та інша продукція монастирських скрипторіїв (кімнат для копіювання рукописів), де укладалася більшість європейських книжок до винайдення набірного шрифту, поєднували в собі Слово Боже, демонстрацію церковних ресурсів та глибину чуттєвих аналогій, з яких постала християнська образність. Такі книжки було надзвичайно дорого виробляти, адже для цього доводилося забивати стада великої рогатої худоби на пергамент і заготовляти барвники із таких мінералів, як лазурит і золото, а ще це потребувало місяців спільної роботи переписувачів і художників. Англосаксонська загадка описує цей процес від початку до кінця, виставляючи священну книжку як річ, що наділена ледь не власною надприродною силою.
У XV столітті друковані книжки змінили все. Значно дешевші у виробництві за рукописи, книжки можна було тиражувати друком у багатьох копіях. А от читачі все ще жадали ілюстрацій. Аби задовольнити споживацький попит, художники, які більше не працювали безпосередньо зі сторінкою, заповнюючи залишені переписувачем лакуни та оздоблюючи текст, почали використовувати дереворити і, згодом, мідні гравюри та інші друкарські винаходи. Так художник-ілюстратор відокремився від виробничого процесу, а професійні друкарі перебрали на себе роботу з копіювання оригінальних малюнків, які потім належало включати до книжок. Таке мистецтво стало відтворюваним, а художники почали працювати на купівельноспроможну публіку, яка, ймовірно, ніколи не побачить оригінали творів. До всього ілюстровані книжки дали змогу переконливо представляти мистецтво як історію: репродукції творів мистецтва різного походження могли доповнювати оповідь, що у звичних обставинах мистецтву не завжди під силу. Якщо, звісно, це не виставка в музеї.
Роботу Ансельма Кіфера Volkszählung («Перепис населення», 1990), що являла бібліотеку, заставлену величезними свинцевими томами, трактували як символ «ваговитості» книжки — і матеріальної, і моральної — порівняно з ефемерністю інших засобів передачі інформації.
Розкішно ілюстровані книжки, на кшталт цього Маклсфілдського Псалтиря, виготовленого в Східній Англії близько 1330 року, втілювали драматизм сакральних історій як у візуальній, так і у вербальній формі. У прописну літеру А вписано зображення Царя Давида під час молитви.
У XIX столітті видавці заохочували художників випрацьовувати власний почерк та надавати своїй продукції чіткої ідентичності.
Ілюстрації Джона Тенніела для «Аліси в Дивокраї» допомогли перетворити фантазію Льюїса Керролла на дитячу класику, а художнє редагування та ілюстрації Обрі Бердслі для «Жовтої книжки» забезпечили журналу величезний розголос. У XX столітті художники, гравери й видавці співпрацювали у створенні книжок, які виходили лімітованим накладом, як, скажімо, книга Анрі Матісса «Джаз» (1947), якої надрукували всього 250 копій. Згодом Ансельм Кіфер та інші художники перетворили книжку на мультимедійний синтез дво- і тривимірного мистецтва, що покликаний, на зразок середньовічних видань Біблії, надати повідомленню матеріального втілення, яке можна відчути на доторк.
1894 року молодий ілюстратор Обрі Бердслі став редактором «Жовтої книжки» – нового мистецького щоквартальника. Це періодичне видання, тиражоване фотокопіюванням, зробило Бердслі одним із найвідоміших художників естетизму.
Уривок із книги Майкла Берда «100 ідей, що змінили мистецтво» (Київ: Видавництво ArtHuss, 2018)
Надрукувати тираж книг в друкарні huss
___________________________
- Приклади готової поліграфії — у портфоліо друкарні
- Корисна інформація про маркетинг, дизайн та поліграфію — у блозі друкарні huss